Визначення білкового азоту

Опис

визначення протеїну проводиться у відповідності з ГОСТ 13496.4-93 та ISO  5983-1997 за методом К’єльдаля, який оснований на здатності органічних речовин корму при нагріванні з концентрованою сірчаною кислотою окислюватися. Водень, кисень і чадний газ утворюють вуглекислоту і воду, азот у вигляді аміаку вступає в реакцію з сірчаною кислотою, утворюючи сірчанокислий амоній. Визначення вмісту азоту проводиться на проточному аналізаторі „Контифло”. Іони амонію в лужному середовищі з саліциловокислим натрієм і гіпохлоритом натрію утворюють індофенольну сполуку синьо-зеленого кольору. Ступінь забарвлення вимірюють при фотометруванні при 660 нм в 15 мм –вій кюветі. Для визначення вмісту сирого протеїну в кормі використовували коефіцієнт 6,25, якщо вважати, що в молекулі протеїну міститься 16% азоту.

– визначення вмісту білкового азоту проводиться попереднім осаджуванням білкових сполук 20%-ною трихлороцтовою кислотою і подальшим визначенням вмісту азоту в осаді за методом К’єльдаля;

– визначення основних форм небілкових сполук азоту проводиться за методом Конвея, який оснований на здатності титрованої кислоти поглинати аміак, що виділяється в герметично закритих чашках Конвея у відповідності з ГОСТ 26180-84;